Пластичний хірург відмовляє пацієнтові: історії з життя
Кожна моя пацієнтка прагне виглядати молодшою, худшою, фігуристішою, щоб відповідати канонам краси.
Багато жінок не розуміють, що у пластичній хірургії дуже розмиті поняття «мода» та «тренд». Відповідати їм небезпечно. Незважаючи на те, що пластика покликана дарувати впевненість, відчиняючи двері в нове життя, вона також може нашкодити або не дати бажаного результату. У деяких випадках пластичний хірург мусить відмовляти своїм пацієнтам.
Я хочу розібратися в цій ситуації, пояснити, що означає відмова від хірурга і в яких випадках я не роблю операції своїм пацієнтам.
Пластичний хірург може відмовити, коли не бачить у пацієнта твердої впевненості у своєму рішенні; якщо він сумнівається в результаті та не може чітко висловити свої очікування; у разі відсутності реальних показань до операції чи численних протипоказань. Я дотримуюсь правила: твоя робота – візитна картка, вона має викликати приємні емоції. Я не йду на авантюри і не переслідую міфічної вигоди.
Розповім кілька історій із моєї практики.
Пластичного хірурга часто плутають із дієтологом. Багато жінок вважають, що пластика допоможе їм вирішити проблему зайвої ваги. Була така історія: до мене прийшла дівчина із зайвою вагою та хотіла зробити ліпосакцію у 5 зонах. Мені довелося пояснювати, що краще зайнятися собою – правильне харчування та спорт, ніж піддавати свій організм хірургічному втручанню. Ліпосакція зниження ваги не підходить, виключно – корекція контурів тіла, трохи більше 1-2 зон.
Багато відмов пов’язані з тим, коли не бачу раціональності операції. До мене неодноразово зверталися пацієнтки, які хотіли спочатку збільшити груди, а потім народити дитину. Я пояснювала кожній із них, що маммопластику краще робити після пологів. Коли вона народить, закінчить грудне вигодовування, остаточно прийде у форму та стабілізує вагу, тільки тоді ефект буде довгостроковим. Рекомендую всім жінкам збільшувати груди після остаточного формування сім’ї.
Відмовляю в операції у разі, коли немає показань для втручання. Нещодавно був випадок. Пацієнтка – молоденька дівчина, з гарною фігурою та 3-м розміром грудей звернулася з проханням вставити імплантати. У процесі нашої розмови я дізналася, що на збільшення грудей її вмовив молодик. Важливо розуміти, що пластична операція не вирішує психологічні проблеми та невиправдані комплекси. Це не панацея, яка рятує стосунки чи руйнує закомплексованість. Бажання та рішення має виходити лише від самої жінки. Для мене не аргументи – “чоловік хоче більше” або “у подружки груди краще”.
До речі, окрема історія – прагнення до абсолютної симетрії дівчат. Важливий момент – наше тіло апріорі асиметричне. Підігнати груди, очі чи брови під дзеркальність практично неможливо. І, як показує практика, пацієнтка все одно залишається незадоволеною результатом.
У моїй практиці дуже поширені операції щодо вікових змін. Будь-яка жінка хоче виглядати молодшою. Однак є фізіологічні особливості, які пластичний хірург змінити не в змозі. Наприклад, мішки під очима. У багатьох жінок вони з’являються та зникають, залежно від часу доби та кількості випитої рідини. Я відмовляю від блефаропластики, якщо показники не є постійними.
У мене був такий випадок. Прийшла пацієнтка та й каже: «Хочу зробити підтяжку обличчя». Я відповіла, що поки не рекомендую цю операцію через те, що в неї тільки початкові вікові зміни. Після хірургічного втручання вона не отримає бажаного результату, ефект буде на нулі. Я порадила обійтися ін’єкційними методиками – контурною пластикою, плазмоліфтингом, ліпофілінгом. Переконати не вдалося. Жінка пішла і звернулася до зговірливішого фахівця, який зробив їй підтяжку обличчя. Як я і попереджала, результат вийшов посереднім. З того часу вона порекомендувала мене вже десь 5-6 знайомим. Каже, що я хірург, який попередив та відмовив.
Чи не боюся я образити нового пацієнта відмовою? Моя однозначна відповідь «ні». Пацієнти люблять правду та мій обов’язок, як пластичного хірурга, їм її сказати.
