Блог Світлани Работенко

Мамопластика є однією з найпопулярніших операцій у світі, що дозволяє жінкам набути впевненості та бажаних форм. Сучасні технології виробництва імплантів досягли такого високого рівня, проте питання про те, чи потребують вони заміни, залишається відкритим. Розуміння того, коли необхідна заміна грудних імплантів, важливе для кожної жінки, яка вже пройшла через операцію або тільки планує її. Скільки служать імпланти? Сучасні виробники топових брендів часто надають довічну гарантію на імпланти грудей. Це означає, що оболонка імпланта розрахована на десятиліття експлуатації. Медична практика показує, що питання скільки служать імпланти залежить не тільки від міцності силікону, але й від реакції тканин організму.   Пластичні хірурги рекомендують орієнтуватися на термін 10–15 років. Це не означає, що рівно через десятиліття імплант стане непридатним, але саме до цього періоду часто накопичуються зміни, що вимагають естетичної або медичної корекції. Медичні показання до заміни імплантів Заміна імплантів потрібна у таких ситуаціях: Капсулярна контрактура: це специфічна реакція організму, під час якої фіброзна капсула навколо імплантату стає надто щільною і починає його стискати. Це призводить до деформації грудей та больових відчуттів. Розрив або пошкодження оболонки: Незважаючи на те, що сучасні грудні імпланти заповнені висококогезивним (зв'язаним) гелем, який не витікає навіть при розрізі, пошкодження цілісності оболонки вимагає планової заміни. Серома або інфекція: У рідкісних випадках скупчення рідини або запальний процес можуть потребувати видалення або заміни імпланта. В яких випадках проводять повторну мамопластику Найчастіше пацієнтки звертаються за повторною пластикою не через пошкодження імпланта, а через зміни у зовнішності: Вікові зміни та птоз: Гравітація та час впливають на тканини. Якщо шкіра втратила еластичність і груди опустилися, проста заміна імплантату на новий (можливо, іншого профілю) або поєднання заміни з підтяжкою (мастопексією) поверне естетику. Вагітність та лактація: Гормональні коливання та зміна об’єму залози можуть розтягнути тканини, через що можливе зміщення імпланта. Бажання змінити розмір: Часто пацієнтки, які колись обрали помірний об’єм, з часом наважуються на більш виразні форми,…

Ми заплющуємо очі від сміху, хмуримося під час прийняття важливих рішень і здивовано піднімаємо брови. Але з часом за таку емоційну відкритість доводиться розплачуватися: на шкірі формуються помітні складки. Коли в дзеркалі з'являються перші стійкі зміни, виникає питання як позбутися мімічних зморшок без радикальних методів? І мімічні зморшки що робити якщо звичний домашній догляд у вигляді масок і сироваток перестав приносити бажаний результат? Сучасне косметологічне усунення зморшок пропонує науково обґрунтовані та безпечні протоколи. Сьогодні найкращий спосіб, що забезпечує ефективну корекцію мімічних зморшок це локальне розслаблення гіперактивних м'язів, яке повертає обличчю свіжий і відпочилий вигляд. Що таке мімічні зморшки? За своєю суттю мімічні зморшки це видимі рельєфні зміни шкіри. Головна відмінність цих заломів від вікових (статичних) складок - у механізмі їхнього формування. Статичні зморшки з'являються через силу гравітації та стоншення підшкірного жиру, тоді як мімічні — результат постійного м'язового тонусу. Мімічні м'язи влаштовані таким чином: одним кінцем вони міцно фіксуються до кісткової тканини, а другим вплітаються безпосередньо в дерму. Скорочуючись, м'яз тягне за собою шкірний лоскут. У юності, завдяки високому рівню колагену та еластину, шкіра миттєво відновлює свою форму. Однак з роками природний ресурс виснажується, клітини виробляють менше структурних білків, і динамічна складка перетворюється на постійний глибокий залом, помітний навіть під час сну. Пацієнти починають шукати способи як позбутися морщин на обличчі. Чому і в якому віці формуються заломи? Перші провісники майбутніх зморшок закладаються досить рано — у віці 20–25 років. Швидкість їхнього переходу з динамічної форми в статичну залежить від цілого комплексу внутрішніх факторів і зовнішніх факторів: Специфіка експресії: звичка бурхливо виражати емоції, постійно мружити очі через поганий зір (через що пацієнти шукають як прибрати зморшки під очима) або сердито зсувати брови. Хроностаріння: поступове уповільнення поділу клітин і зниження синтезу природної гіалуронової кислоти після 25 років. Фотопошкодження: ультрафіолетові промені спектра А і В руйнують структуру колагенового каркаса, через що стрімко…

З віком кожна шкіра обличчя втрачає еластичність, з'являються зморшки, а м'які тканини під дією гравітації поступово зміщуються донизу. Головною причиною таких змін є втрата підшкірного об'єму, через що обличчя може виглядати втомленим або виснаженим. Сучасна естетична медицина пропонує два найпопулярніших та найефективніших методи боротьби з ознаками вікових змін — контурну пластику філерами та ліпофілінг. Але що саме підійде саме вам і як прийняти правильне рішення? Обидва методи спрямовані на відновлення втрачених контурів, розгладження рельєфу та повернення обличчю свіжого, молодого вигляду без радикального хірургічного втручання. Кожен із них має свої унікальні особливості, переваги та нюанси виконання. Для того щоб зробити вибір, необхідно детально розібратися в механізмі дії обох процедур, порівняти їхні можливості, оцінити тривалість майбутнього ефекту та врахувати можливі обмеження. Яка функція ліпофілінгу та філерів? Спільна мета обох методик — це якісне заповнення дефіциту об'ємів у тканинах обличчя. Вони діють як волюмізатори - наповнюють шкіру зсередини, розправляють заломи та допомагають моделювати контури. Завдяки цим методикам лікар може заповнити глибокі носогубні складки, підкреслити вилиці, скоригувати форму підборіддя чи повернути чіткість лінії нижньої щелепи.Що відрізняє ці дві методики? Коли проводиться пластика обличчя філерами лікар використовує штучно синтезовані препарати, які працюють виключно як механічний наповнювач. Коли ж ми говоримо про те що таке ліпофілінг з медичної точки зору — це повноцінна трансплантація власних жирових тканин пацієнта, яка не лише додає об'єму, а й запускає потужні процеси клітинної регенерації. Кому показані методики? Процедури безопераційного та малоінвазивного омолодження показані широкому колу пацієнтів, які стикаються як із першими мімічними зморшками, так і з вираженими віковими змінами середньої та нижньої третин обличчя.  До основних естетичних показань відносяться:  Виражені носогубні складки, глибокі міжбрівні заломи та сітка зморшок навколо очей;  Втрата об'єму в області вилиць, щік, скроневих ділянок та під очима (нососльозова борозна);  Поява «брилів», розмитий та нечіткий контур нижньої щелепи, асиметрія обличчя;  Тонкі губи з розмитим контуром або опущені…

Прагнення до витончених вилиць та чітко окресленого овалу обличчя залишається одним із головних трендів сучасної естетичної медицини. Багато людей виснажують себе дієтами, проте пухкі щоки не зникають навіть за мінімальної ваги. Причина цього криється в анатомічних особливостях нашого тіла. Сучасна пластична хірургія пропонує ефективне вирішення цієї проблеми, де головним інструментом моделювання обличчя виступає делікатне хірургічне втручання. Що таке комки Біша? Давайте детально розберемося що таке комки біша з погляду анатомії. Це щільні скупчення жирової тканини, які містяться в глибоких шарах щік, безпосередньо під мімічними м'язами. Свою назву вони отримали на честь французького фізіолога та анатома Марі Франсуа Ксав'є Біша. Щоб точно зрозуміти грудки біша де розташовані уявіть зону між жувальним м'язом, слизовою оболонкою щоки та привушною слинною залозою. Вони складаються з трьох частин і формують внутрішній об'єм середньої третини обличчя. Основна функція цих утворень важлива лише для немовлят: вони полегшують процес смоктання молока, зменшують тертя м'язів і захищають чутливі нервові закінчення від травмування під час жування. У міру дорослішання дитини потреба в них зникає. Обличчя витягується, а жирові пакети зазвичай зменшуються. Проте так відбувається не завжди. Через генетичну схильність вони можуть залишатися гіпертрофованими, створюючи ефект "дитячих щічок" або формуючи вікові брилі. Саме тоді пацієнти починають шукати інформацію про видалення комків біша та чи допоможе воно повернути чіткі контури. Показання до видалення Операція не є суто медичною необхідністю — це естетична маніпуляція, спрямована на гармонізацію пропорцій. Естетичне видалення комочків біша показане пацієнтам, які незадоволені архітектонікою свого обличчя. Основні показання:  надмірне відкладення жирової тканини в ділянці щік при загалом стрункій статурі;  кругла форма обличчя, яку пацієнт бажає візуально витягнути та звузити;  глибокі носогубні складки та раннє опущення м'яких тканин (птоз);  бажання підкреслити лінію вилиць і зробити нижню щелепу більш чіткою;  поява вікових "брилів", зумовлена важкістю жирових пакетів, що тягнуть шкіру донизу. Процедура дозволяє досягти помітного ефекту б'ютифікації: обличчя стає більш витонченим, аристократичним…

Пацієнти, які незадоволені формою свого обличчя або вираженістю носогубних складок, навіть не здогадуються, що справжня причина цієї диспропорції - в недостатній або надмірній величині нижньої щелепи. Сучасна пластична хірургія дозволяє виправити будь-які вроджені або набуті недоліки цієї зони. Комплексна пластика підборіддя у професійному медичному середовищі відома як ментопластика це одна з найбільш затребуваних, безпечних і прогнозованих операцій. Що таке впале підборіддя і які причини? В естетичній анатомії існує поняття ідеального профілю, згідно з яким лінія підборіддя має гармонійно співвідноситися з лінією нижньої губи і не провалюватися назад. Ситуація, при якій нижня щелепа розвинена недостатньо або сильно зміщена назад відносно вертикальної оси обличчя, діагностується як маленьке підборіддя (у медицині — мікрогенія або ретрогенія). Візуально такий дефект створює ілюзію занадто великого, виступаючого носа, робить лінію шиї короткою і розмитою, а також часто призводить до формування так званого «пташиного профілю». Крім того, при дефіциті кісткової опори м'які тканини шиї починають провисати набагато раніше часу, утворюючи друге підборіддя та формуючи втомлений контур обличчя навіть у молодих, струнких людей, які не мають зайвої ваги. Причини розвитку даної естетичної та анатомічної проблеми поділяють на кілька ключових категорій: Генетичний фактор і вроджені особливості. Найбільш часта причина, при якій недорозвинення кісток лицьового черепа передається у спадок або закладається в період внутрішньоутробного розвитку. Ортодонтичні патології. Неправильний прикус (особливо дистальний, коли верхній ряд зубів сильно висунутий вперед відносно нижнього) безпосередньо впливає на положення і візуальне сприйняття всієї нижньої щелепи. Вікові зміни. З роками відбувається природна резорбція (розсмоктування) кісткової тканини щелепи, підшкірно-жирові пакети зміщуються вниз під впливом гравітації, а тонус м'язів знижується, через що овал обличчя втрачає колишню жорсткість. Травми обличчя. Пошкодження щелепи в дитячому або зрілому віці можуть загальмувати ріст кісткової тканини або порушити симетрію. Показання до ментопластики Операція на підборідді у більшості випадків виконується за естетичними показаннями, коли пацієнт прагне гармонізувати обличчя, збалансувати профіль і позбутися виражених комплексів. Основні…

Потовиділення — це природний процес терморегуляції тіла. Проте, коли потові залози функціонують у гіперактивному режимі, медицина констатує патологію. Вологий одяг, кола від поту в ділянці пахв, різкий запах та комплекси руйнують соціальні зв'язки. Звичайні дезодоранти в цьому випадку безсилі. На щастя, сучасна естетична медицина знайшла безпечний спосіб вирішити цю ситуацію — ефективне ін'єкційне лікування гіпергідрозу за допомогою очищенного нейропротеїну, яке повертає свободу рухам. Що таке гіпергідроз і його причини? Гіпергідроз — патологічний стан, що характеризується надмірним потовиділенням. Його поділяють на первинний (локальний) та вторинний (генералізований). Первинний тип — самостійне захворювання, в основі якого лежить генетичний фактор. Він проявляється в підлітковому віці, носить локальний характер (пахви, долоні, стопи) і припиняється під час сну. Залози у таких людей нормальні, але нервова система відправляє безперервний потік імпульсів до них навіть у стані повного спокою. Вторинний гіпергідроз є лише симптомом іншого системного збою в організмі (цукровий діабет, інфекції). Локальні ін'єкції показані виключно при первинній формі патології. Чому гіпергідроз лікують з допомогою ботоксу? Потовиділення - це складний біохімічний процес, в якому бере участь спеціальна речовина — ацетилхолін. Він діє як сигнал: коли досягає залози, та починає виділятись піт. Ботулотоксин типу А блокує саме цей сигнал. Після ін'єкції він не дає нервовому закінченню виділити ацетилхолін — і команда до залози просто не доходить. Залоза «засинає» і повністю перестає виробляти піт у місці введення препарату.  Цей метод не пошкоджує тканини і діє тимчасово — з часом усе повертається до норми. А загальна терморегуляція організму не страждає, бо залози, які обробляють у цій зоні, складають менше 1% від усіх потових залоз тіла.  Показання та протипоказання  Основними показаннями до процедури є первинний аксилярний гіпергідроз, поява вологих слідів на одязі в стані спокою, бромгідроз (різкий запах поту) та затяжний психологічний дискомфорт. Своєчасна процедура дозволяє миттєво повернутися до активного соціального життя. При цьому на професійне та якісне лікування гіпергідрозу ботоксом ціна…