Блог Світлани Работенко - сторінка 19

Пластична хірургія – не мода, де тренди змінюються двічі за сезон. Попри те, що індустрія нерозривно пов'язана з красою, вона не має певних стандартів.

Кожна моя пацієнтка прагне виглядати молодшою, худішою, з бажаними формами, щоб відповідати канонам краси.

Жінка завжди прагне абсолютної краси та гармонії. Такою є сутність прекрасної половини людства. Тим більше, що мати гарний вигляд — частина сучасної культури.

Якби кілька років тому хтось сказав мені, що я робитиму фотографії в Instagram, я б розсміялася.

Ще в дитинстві я зрозуміла, що медицина моє покликання. Звичайно, не останню роль у цьому відіграло те, що моя мати медсестра. Мене зачаровував її білий халат, картки з безліччю аналізів, ледь вловимий запах лікарні. У школі я щосили намагалася розкрити свій лікарський потенціал, організувавши санітарний патруль. Ходила з аптечкою та «лікувала» дерева – мазала зеленкою та бинтувала. Допомагала всім пораненим і безпритульним тваринам. Тож про вибір професії не йшлося. Рідні підтримали моє прагнення піти до медичного університету. Я вибрала спеціальність "загальна хірургія". У хірургів діє головний принцип «за всяку ціну врятувати життя». Це благородно, але часто після втручання залишаються рубці - "вічне нагадування". Вони псують зовнішність і часом роблять життя нестерпним. Під час роботи спільним хірургом мені хотілося іншого – нести красу і перетворювати людей, дарувати їм нове життя, сповнене гармонії, краси, здоров'я та процвітання. Визначитись із покликанням – пластичною хірургією мені допоміг мій чоловік. Він відчув мене, зрозумів мої бажання та прагнення. Він сказав, що в цьому «вузькому» напрямку я почуватимуся комфортно. Я жодного разу не пошкодувала і шалено йому за це вдячна. З особливим трепетом згадую першу пластичну операцію, яку я провела. Це була абдомінопластика (підтяжка живота). Поступово про мене почали дізнаватися люди, які до мене приходили і просили допомогти. Сьогодні я не рахую операції. Багато хто орієнтується на кількість, але для мене є інший критерій – якість. Кожного пацієнта я та моя команда оточуємо увагою, створюємо комфортні умови для перебування у клініці, «швидку» реабілітацію з мінімальним відривом від звичного способу життя. На мій величезний подив, сучасна пластична хірургія досі овіяна міфами. Наприклад, багато хто вважає, що тут усі операції робляться без рубців. Насправді рубці є, просто хірург вміло їх ховає. Це одне з наших основних завдань. За роки практики я зрозуміла, що пластичний хірург не може бути лише лікарем. Він ще психолог, який співчуває та переживає разом…

Нашим мріям властиво виконуватися, якщо ми йдемо до них назустріч. І мені дуже приємно, коли я частково причетна до здійснення мрії іншої людини. Ділюсь з вами новою історією перетворення «Мамопластика (збільшення грудей)».